Це людина… Це машина… Ні, це кіборг!

© Cartoon Network

Кіборги. Одна з найулюбленіших тем письменників-фантастів та кінорежисерів. Та сьогодні вдосконалення організму за допомогою кібернетичних технологій вже не здається чимось нереальним. Звісно, шанс зустріти кіборга на вулиці все ще порівняно малий, проте це не надовго. Технологічний прогрес не стоїть на місці і скоро біохакнутих людей стане в рази більше. Тож давайте трохи ближче познайомимось з майбутнім і з сучасними кіборгами.

Пітер 2.0. Пітер Скотт-Морган

© The Irish Sun

Напівлюдина, напівмашина. Перший кіборг. Пітер 2.0. Саме так себе називає британський вчений кібернетик Пітер Скотт-Морган. Коли у 2017 році у нього виявили бічний аміотрофічний склероз, яким, до речі, хворів і Стівен Гокінг, Пітер вирішив знайти спосіб не тільки вижити, а й повноцінно функціонувати. Оскільки БАС не впливає на роботу основних життєво важливих внутрішніх органів, лишалось вирішити проблему з роботою легень.

В ході декількох складних операцій вченому видалили голосовий апарат, аби запобігти потраплянню слини в легені; встановили катетери для прийому їжі, дефекації та сечовипускання; підключили до апарата штучної вентиляції легень.

Ще до того, як хвороба змусила атрофуватись м’язи Пітер розробив реалістичний аватар з власним обличчям. Після втрати здібності керувати м’язами обличчя Скотт-Морган спілкується за допомогою комп’ютера який управляється його поглядом, штучного інтелекту і свого змодельованого голосу, а за вираження емоцій відповідає аватар.

«Завдяки новаторським дослідженням я переходжу на альтернативну версію свого колишнього Я. Це ренесанс. Відродження.» «Я не просто виживаю ... Я процвітаю!» - Пітер 2.0

1 квітня Пітер Скотт-Морган видав книгу «Peter 2.0» у якій розповідає свою історію. 

© Penguin Books

Той, що чує кольори. Ніл Харбіссон

Ніл Харбіссон – кіборг. Не якийсь там дивак з ліхтариком на голові, не комаха, не морський чорт і точно не чорт звичайний. Хоч для декого його зовнішність і вимагає додаткових пояснень. Харбіссон більше не відчуває себе людиною на 100%. Він ідентифікує себе як кіборг, почувається  технологією і трансвидом. Але те, що Ніл Харбіссон – кіборг визнано й офіційно британським урядом. В далекому 2004 році чоловік зміг довести, що не може існувати без своєї антени.  

«Я страждав кольоровою сліпотою і не мав уявлення, що таке колір. На самому початку, в 2003 році, ця антена дозволяла мені відчувати кольори, які можуть бачити всі, потім – невидимі, що людські очі не розрізняють. Я розширював можливості свого сприйняття до ультрафіолету, інфрачервоного випромінювання, і потім я зміг бачити кольори з космосу. Пристрій в моїй голові дозволяє мені з'єднуватися по інтернету з супутником. Антена дозволяє бачити світ по-іншому, відчувати життя інакше, покращувати моє сприйняття. Вона робить мене краще, ніж я був», –  так Ніл описує свій досвід.

 

Як працює антена Ніла? Апарат має назву Eyeborg, його вживлено в потиличну кістку, антена виходить назовні в районі тім’ячка і схиляється до лоба, завершуючись мініатюрною камерою. Eyeborg перетворює світлові хвилі в звук, а до мозку сигнал надходить завдяки кістковій провідності.

«Бути кіборгом - це як стать. Те, ким ти себе відчуваєш, зовсім не залежить від того, як ти виглядаєш. Ти можеш народитися з тілом чоловіка, але ти жінка, і ти можеш носити на собі технології і не відчувати, що ти кіборг», –  Ніл Харбіссон в інтерв’ю для Esquire.

Перша кіборгиня. Мун Рібас

 

© CNN 

 Вона – художниця-авангардистка, танцівниця, хореографиня і кіборг-активістка. Проте найбільшу відомість Мун Рібас принесла її розробка Seismic Sense. Seismic Sense – це онлайн-сейсмічний датчик, який дозволяє їй в реальному часі, за допомогою вібрацій, сприймати землетруси, що відбуваються в будь-якій точці планети. Потім мисткиня перетворює ці відчуття в звук або танець. Так з’явився танець «Чекай, коли земля буде тремтіти» де кожен рух відповідає тривалості та силі землетрусу, який дівчина відчуває під час шоу.

 

І хоч зовні Мун виглядає як звичайна людина, проте в її ліву руку та стопи вживлено датчики, що і дозволяють відчувати сейсмічну активність не тільки Землі, а й Місяця. А потиличний імплант сигналізує про переміщення людей позаду дівчини.

Мун Рібас переконана, що в майбутньому: «Люди матимуть у своєму організмі технологію, не просто використовуючи її як інструмент, а як частину свого власного буття».

Cyborg Foundation

Нехай до повсюдної кібернетизації ще далеко, проте Ніл Харбіссон та Мун Рібас вже турбуються про права кіборгів. У 2010 році вони заснували організацію під назвою Cyborg Foundation. Вона займається проблемами кіборгів: людям з протезами і імплантами потрібен захист і підтримка, адже, часто, необхідні їм для життя кібернетичні органи стають причиною для дискримінації. Тож, якщо це зараз читає кіборг, права якого порушують, або той хто тільки мріє стати кіборгом – ви вже знаєте до кого звертатись.

Анна Шевченко