Хто такий ALAN і чим він загрожує біосфері Землі?

Усі ми бачили зображення Землі з космосу в нічний час. Ще ніколи не було так легко побачити сліди діяльності та технологічних досягнень людства. Сотні тисяч вогнів щоночі малюють мапу нашого життя. Багатомільйонні мегаполіси та порівняно невеликі містечка, заводи, автостради, аеропорти — усі вони щоночі освітлюються мільйонами ліхтариків і з висоти стає легко побачити, де і вночі й далі вирує життя.

Супутникові знімки зачаровують своєю красою, але якими б гарними не були нічні вогні, вони несуть значну загрозу для великої кількості живих організмів. Тож, давайте знайомитись.

  

© NASA

Це — ALAN. Він дуже гарний, часом, навіть корисний, але водночас вельми ресурсовитратний. А ще він повільно вбиває всі живі організми, на які може впливати. Яким би хорошим він, на перший погляд, не здався, ALAN — нам не друг.

ALAN — це англійська абревіатура, що означає штучне світло в нічний час (artificial light at night). Це явище — один з антропогенних забрудників, що широко трапляється не тільки на суші, а й у морському середовищі. Проте ми настільки звикли до великої кількості світла вночі, що майже й не помічаємо його. Найпростіший шлях до розуміння того, наскільки ж забрудено світлом територію навколо нас — це небо. Досить лише порівняти кількість видимих зірок безпосередньо в місті та за декілька десятків кілометрів від нього. Різниця вражаюча.

А тепер уявіть, скільки ресурсів витрачається на підтримання такого рівня освітленості. Освітлення будівель, реклама, зовнішнє освітлення (наприклад, автостоянки), офіси, фабрики, вуличні ліхтарі й освітлені спортивні об’єкти. Скільки з цих джерел світового забруднення є справді необхідними для нас? Здається, відповідь очевидна.

Але, крім проблеми використання величезної кількості ресурсів, найбільшу шкоду ALAN наносить здоров’ю та життєдіяльності багатьох біологічних видів. Для деяких груп це явище ставить під питання навіть їх існування.

Метааналіз біологічного впливу штучного світла в нічний час показав, що в багатьох тварин з’являються зміни в організмі та поведінці, особливо змін зазнають показники гормонального рівня та характер періодів сну та бадьорості.

Для тварин, чий період бадьорості припадає на денний час, нічне світло подовжує період активності (птахи починають раніше співати та шукати поживу), у той час як для нічних тварин (здебільшого гризунів) він, навпаки, скорочується.

На рослини штучне світло також впливає негативно, провокуючи широкий спектр наслідків — від зменшення запилення квітів комахами до більш ранньої появи бутонів на деревах навесні.

Не зважаючи на те, що здебільшого людську діяльність усе ж зосереджено на суші, та для морських видів теж складається не надто сприятлива ситуація. Згідно з дослідженням британських вчених з університету Ексетера, у прибережних районах, що лежать на висоті менше 10 м над рівнем моря проживають орієнтовно 600 мільйонів осіб. Як наслідок, це призводить до значного антропогенного світлового забрудення берегової лінії.

Для того, аби краще зрозуміти наслідки впливу ALAN на риб коралових рифів, команда науковців французької дослідницької лабораторії CRIOBE провела польовий експеримент у лагуні коралових рифів Муреа Французької Полінезії. Упродовж 18–23 місяців вони вивчали вплив хронічного світлового забруднення на виживання та ріст молодих особин Помаранчевоплавникових риб-клоунів (Amphiprion chrysopterus).

 

© Amphiprionology

Дослідження проведено в екологічно реалістичній ситуації, коли прямий вплив штучного освітлення на молодих особин Amphiprion chrysopterus поєднується з непрямими наслідками штучного освітлення для їх конкурентів, хижаків та здобичі.  Було виявлено, що внаслідок впливу ALAN нічна підводна освітленість становить у середньому 4,3 люкс, у той час як за природного освітлення місячним світлом цей показник складає 0,03 люкс (отже, середній показник нічної освітленості збільшився в 143 рази). Звісно, такі значні розбіжності не могли не вплинути на життєвий цикл піддослідних. Порівнюючи з рибами-анемонами, що освітлювались лише місячним світлом, якість життя Amphiprion chrysopterus у місцевості з хронічним світловим забрудненням значно нижча. У середньому, спостерігається зниження виживаності особин на 33 % та зменшення їх зростання на 44 %.

Це історія лише одного виду, проте щодня світлове забруднення завдає шкоди сотням інших, руйнуючи харчові ланцюги поблизу великих міст, що в майбутньому може перетворитися на масштабну екологічну катастрофу. Для того щоби мінімізувати руйнівні наслідки ALAN, варто вже зараз робити перші кроки до усунення світлового забруднення.

© ESA

Що ж нам пропонують науковці? Для того, аби пом’якшити вплив світлового забруднення на довкілля розроблено п’ять пропозицій:

— Створення та підтримання темних ділянок, що не зазнаватимуть впливу штучного освітлення;

— Вдосконалення систем освітлення, завдяки направленості променів світла в конкретне затребуване місце, без зайвого розсіювання;

— Зниження загальної яскравості освітлення до мінімально необхідного рівня;

— Освітлення лише частини ночі (відключення освітлення з пізньої ночі до раннього ранку);

— Зміна спектрів освітлення, зокрема, зменшення використання світла синього спектру, через його найсильніший вплив.

Анна Шевченко